Вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном: у чому суть


За останні кілька років Національний банк України значно пом’якшив умови валютного регулювання для фізичних осіб резидентів, так зникла велика кількість обмежень стосовно обов’язкової умови продажу всього обсягу валюти, яка надходить на рахунки фізичних осіб, відкриті на території України, значно змінено

Eng
Ua

Ru

Вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном: у чому суть


19 февраля 2019

За останні кілька років Національний банк України значно пом’якшив умови валютного регулювання для фізичних осіб резидентів, так зникла велика кількість обмежень стосовно обов’язкової умови продажу всього обсягу валюти, яка надходить на рахунки фізичних осіб, відкриті на території України, значно змінено порядок видачі індивідуальних банківських ліцензій для розміщення валютних цінностей в банківських установах закордоном, скасовано ряд обмежень стосовно неможливості розміщення валютних цінностей на рахунках закордоном без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Що ж стосується юридичних осіб, то значних пом’якшень законодавчих вимог стосовно питання відкриття рахунків закордоном та використання коштів, що на них розміщуються не відбулося. Скоріше, зроблено деякі виключення з загального правила за якими відкриття і реалізація рахунків можливе.

Порядок регулювання питання можливості розміщення коштів закордоном регулюється Постановою Правління Національного банку України №485 від 14.10.2004 року зі змінами та доповненнями «Про затвердження положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України».

Так, на сьогоднішній день, без отримання індивідуальної ліцензії юридичні особи-резиденти мають право відкривати валютні рахунки закордоном лише у випадку, коли на території іншої держави юридична особа-резидент України має зареєстроване офіційне представництво, яке є юридичною особою у розумінні законодавства держави, в якій здійснює свою діяльність.

Основною особливістю таких рахунків юридичних осіб є те, що без отримання індивідуальної ліцензії на них можливо розміщувати лише кошти з джерелом походження за межами України, лише для здійснення діяльності закордонного представництва, в тому числі, і на сплату податків від діяльності представництва.

Також зазначена вище Постанова НБУ передбачає, що виключення з правила обов’язковості отримання індивідуальної ліцензії  передбачено для випадків, коли міжнародним договором (згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України) не передбачено обов’язкове відкриття банківського рахунку закордоном.

Решта випадків, що стосуються можливості відкриття рахунків закордоном – підлягають обов’язковій процедурі отримання індивідуальної ліцензії. Однак, навіть рахунки відкриті з індивідуальною ліцензією мають ряд обмежень стосовно можливості використання коштів, які знаходяться на зазначених рахунках. Слід зазначити, що розміщення коштів на таких рахунках можливе лише в іноземній валюті, розміщення коштів в гривні – не допускається. Зараховуватися на вказані рахунки можуть в основному лише кошти, отримані від роботи з нерезидентами.

Напрямками використання зазначених коштів також є обмеженими, так з рахунку, який знаходиться за межами України, можливо перераховувати фінанси лише на конкретно визначені в ліцензії рахунки на території України, сплатити податки в країні, де відкрито рахунок, розрахуватися з контрагентами за борговими зобов’язаннями, та сплатити послуги іноземних банків.

Сама процедура отримання індивідуальних ліцензій є значно простішою для фізичних осіб, аніж юридичних, оскільки нещодавно Національним банком України було дозволено отримувати електронні ліцензії (е-ліцензії) за спрощеною процедурою. Юридичним особам таку можливість надано не було. Саме тому, юридичні особи мають надати зібрати цілий комплект документів та чекати на їх розгляд двадцять п’ять робочих днів.

Суб’єкти господарювання, які отримують відповідного роду ліцензію перебувають під постійним контролем та наглядом, оскільки в Постанові НБУ зазначається, що Національний банк України має право отримувати додаткову інформацію від органів державної влади, банків та/або будь-яких інших суб’єктів господарювання відносно фінансових операцій, що здійснюються власником ліцензії.

Слід зазначити також той факт, що після закінчення строку дії та у випадку її не пролонгації грошові кошти, що знаходилися за межами України мають бути перераховані (повернути) на поточний рахунок суб’єкта господарювання, відкритий на території України протягом 30 днів. Таким чином неможливо стверджувати, що юридична особа може вільно розпоряджатися належними їй валютними цінностями на рахунках закордоном.

Виходячи з вищенаведеного, не можна сказати, що відбулися значні зміни та спрощення в порядку відкриття рахунків за кордоном юридичними особами та оперування коштами, які на них знаходяться. Демократизація процесу валютного регулювання торкнулася в першу чергу фізичних осіб, значного впливу на відносини у валютній сфері, які існують між  юридичними особами значних змін не зазнала. Юридичні особи, які мають валютні рахунки закордоном знаходяться під пильним контролем з боку фіскальних та інших контролюючих органів держави, а також дуже часто фінансові операції таких суб’єктів підпадають під фінансовий моніторинг.

 

                                                                          

Адвокат, старший юрист ТОВ «ЮКК ДЕ-ЮРЕ»

Ірина Кравченко