Розкриття інформації про бенефіціара компанії контрагента — нерезидента


У період з 2014 по 2016 роки ряд законодавчих актів зазнали суттєвих змін щодо визначення та розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника. За думкою українського законодавця такі зміни спрямовані в першу чергу на забезпечення прозорості структури власності юридичної особи. Такі

Eng
Ua

Ru

Розкриття інформації про бенефіціара компанії контрагента — нерезидента


19 февраля 2019

У період з 2014 по 2016 роки ряд законодавчих актів зазнали суттєвих змін щодо визначення та розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника. За думкою українського законодавця такі зміни спрямовані в першу чергу на забезпечення прозорості структури власності юридичної особи. Такі заходи здійснюються Україною для введення у дію європейських стандартів та, в першу чергу, плану дій BEPS (Base erosion and Profit Shifting – розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування).

Відповідно до положень українського законодавства, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) визнається фізична особа, що має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії безпосередньо або через інших осіб. При цьому бенефіціаром може бути особа, яка може здійснювати вплив шляхом як прямого, так и опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння. Для визнання особи контролером компанії розмір частки у статутному капіталі компанії має бути не менше 25 відсотків. При цьому номінальний власник, що має формальне право на 25 та більше відсотків статутного капіталу, не є бенефіціаром компанії. Вплив на компанію здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління.

Зміни, здійснені Верховною Радою України у визначений вище період, потягнули за собою ряд суттєвих змін щодо здійснення банківських операцій, про що Правлінням Національного банку України прийнято та внесено зміни до ряду положень.

Найчастіше інформація щодо бенефіціара компанії контрагента-нерезидента витребовується банками  для здійснення операцій з перерахування грошових коштів у іноземній валюті та отримання позик/кредитів із-за кордону. Банки зобов’язані здійснити аналіз та перевірку документів та інформації про фінансову операцію та її учасників, що включають заходи установлення кінцевих бенефіціарних власників, а також обов’язково здійснюється перевірка чи не здійснюється приховування контролера через номінального власника. Варто одразу зазначити, що досить часто (у своїй більшості) компанії-нерезиденти мають номінальних власників та директорів, через що банківські установи запитують

Так, до документів, що можуть бути запитувані (та запитуються) банком для розкриття інформації про бенефіціара компанії контрагента-нерезидента, належать: трастові декларації (declaration of trust), договори довірчого управління (affidavit,
certificate of authority, etc.), сертифікати власників (certificate of good standing, incumbency certificate) тощо. Відповідно до вимог законодавства, наразі переклад визначених документів не потребує нотаріального засвідчення для здійснення банківської операції. Однак не будемо забувати про «індивідуальні вимоги» деяких банківських установ, а тому не виключена можливість, що доведеться втрачати додатковий час на нотаріальне засвідчення.

Необхідно бути готовим до того, що банк захоче отримати «свіжі» документи. Зазвичай більшість банків влаштовують документи, яким не більше одного року. Проте не є виключенням ситуація, коли сертифікатам, деклараціям, договорам тощо повинно бути не більше ніж шість місяців.

Також банки (у своїй більшості) наполягають (відповідно до положення НБУ № 369) на викладенні усієї структури власності та поясненнях у окремому листі, що має бути наданий українською юридичною особою, із засвідченням такої інформації підписом директора та печаткою компанії. У такому листі обов’язково необхідно зазначити кінцевого бенефіціарного власника, його дату народження, країну проживання та частку у статутному капіталі компанії контрагента-нерезидента. Чому банки не запитують більше інформації про контролерів? Тому що додаткового до усіх документів, включаючи лист-підтвердження від української компанії банківські установи бажають отримати копії громадянських паспортів бенефіціарних власників компанії контрагента-нерезидента.

Додатково варто знати, що банки (у свої більшій меншості, але такі є) розглядаючи детально деякі із документів, наприклад, трастову декларацію, де вказаний номінальний власник та/або довірена особа компанії-нерезидента, можуть запитати у української компанії документи на таку особу. Така вимога Положенням НБУ № 369 прямо не передбачена, не є обов’язковою, однак, якщо фінансова операція та/або документи викликають сумніви працівників банківської установи, то додатково запитуються документи на номінала та/або довірену особу.

Таким чином, з огляду на усе зазначене можна чітко виділити перелік документів, які будуть запитувані обслуговуючим банком щодо кінцевого бенефіціарного власника (контролера) контрагента-нерезидента для успішного здійснення запланованої операції. Однак одразу варто готуватися до ситуації, коли українській компанії необхідно буде надати власні письмові підтвердження щодо інформації, яка міститься у документах нерезидента, із відміткою у кінці: «Вказана інформація є повною, достовірною та чинною», підписом директора та печаткою підприємства. А також одразу звернути увагу на дати видачі документів компанії контрагента-нерезидента.

 

 

Молодший юрист  ЮКК «Де-Юре»

Кравченко Дарина