Платник чи гаманець?


Платник податків. Як багато сенсу в цьому слові... Платники податків наповнюють бюджет країни, соціальні фонди, забезпечують робочі місця та ВВП.  Фактично вони фінансують державу, її органи влади, армію, поліцію, бюджетну соціальну сферу. Їх поважають, їх права захищають, безпосередньо до них

Eng
Ua

Ru

Платник чи гаманець?


27 июня 2019

Платник податків. Як багато сенсу в цьому слові…

Платники податків наповнюють бюджет країни, соціальні фонди, забезпечують робочі місця та ВВП.  Фактично вони фінансують державу, її органи влади, армію, поліцію, бюджетну соціальну сферу. Їх поважають, їх права захищають, безпосередньо до них звертаються перші особи країни. Їх права не просто як громадян або виборців, а саме як платників податків, беруть свою силу з положень конституції, де податкам іноді відводиться цілий розділ. Але це все не в нашій країні.

Платник податків – це будь-яка особа, всі мають сплачувати податки. Дефіцит бюджету? Значить треба трусити платників податків, необхідно викачати з економіки більше грошей. Треба винайти податки для будь-якої категорії осіб. Якщо ти сплачуєш податки, то чи всі податки сплатив, чи все майно задекларував?… А якщо сплачуєш багато податків, якщо ти успішний підприємець чи бізнесмен, то з тебе можна вичавити ще більше податків. І взагалі, з економіки треба викачувати максимальну кількість грошей, стільки податків, скільки можливо. Це другий, кардинально інший підхід до платників податків, який більше притаманний нашій країні, а ніж перший.

Термін платник податків в першу чергу асоціюється з обов’язком їх сплати і з контролюючим органом, який їх стягує. Асоціюється с можливими неприємностями, стресом, буквоїдством, що викликані «грою» в мисливця та здобич. І мисливець у ній аж ніяк не платник податків.

Про те, що платники податків не просто бездонний гаманець для поповнення бюджету, можновладці згадують, як правило, лише перед виборами або під час політичних сутичок. Риторика кандидатів тимчасово, на дуже короткий період передвиборчої кампанії, змінюється з класичної для нашої держави на притаманну розвиненим країнам. І після виборів очільники і обранці ніби «забувають», що їх армію чиновників, збройні сили, поліцію та інші служби, медицину, Пенсійний фонд, інші бюджетні сфери утримують платники податків, а не держава.

Я іноді порівнюю державу з акціонерним товариством, з ПАТ, де всі платники податків є акціонерами. І деяка схожість концепцій, все ж таки є, погодьтесь. І якщо керівництво ставиться відповідально до своїх обов’язків, то таке «товариство» розквітає, як країни Західної Європи, наприклад. А якщо керівництво не дуже сумлінне, то виходить і не дуже файно, як у нас.

Мені іноді здається і ви зі мною погодитесь, що саме можновладці, попри всі популістські заяви, не зацікавлені у зміні риторики, у зміни відношення до платників податків, збільшення їх ролі у прийнятті державних рішень.

А щоб зламати цей хибний та шкідливий стереотип платника податків як «здобичі», необхідно, перш за все, починати формувати у населення інше мислення, інші погляди, формувати правильну політико-правову позицію з цього питання. І після того, як накопиться критична маса, можливо, вдасться внести необхідні зміни в Конституцію України, де закріпити високий статус платника податків та його роль у публічному праві.

Можливо тоді люди будуть більш вибагливими до державних органів, до їх діяльності і відповідальності, активніше відстоюватимуть свої права, звертатись до ЄСПЛ не буде необхідності, а для можновладців наступить «звітний період».

Але чи підуть «бджоли проти меду»?…

 

Старший юрист ЮКК «Де-Юре»

Оносовський Дмитро

 

 

Уважаемые читатели! Публикации на этом сайте носят информационный, справочный или рекомендательный характер, и отражают точку зрения и мнение авторов. Материал, содержащийся в статьях / комментариях / публикациях, является актуальным на момент создания и публикации, но мы не гарантируем, что правила, рекомендации, процедуры и законодательство, использованные и описанные в материале, актуальны на момент, когда вы ознакомились с ними. Авторы не несут ответственности за последствия применения содержания статей / комментариев / публикации без заключения договора об оказании услуг. Для получения консультации по вашему вопросу напишите нам на info@de-jure.ua, и с вами свяжется юрист.»