ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖПРАЦІ УКРАЇНИ: чи дійсно отримана остаточна перемога?


14 травня 2019 року набрала законної сили Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/8917/17 (із повним текстом можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/81727463) згідно якої із 14 травня 2019 року втратила чинність одіозна Постанова Кабінету Міністрів України від 26

Eng
Ua

Ru

ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖПРАЦІ УКРАЇНИ: чи дійсно отримана остаточна перемога?


9 июля 2019

14 травня 2019 року набрала законної сили Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/8917/17 (із повним текстом можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/81727463) згідно якої із 14 травня 2019 року втратила чинність одіозна Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» /надалі – «Постанова КМУ»/.

Постановою КМУ був затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю. І саме даною Постановою КМУ Державній службі України з питань праці /надалі – «Держпраці України»/ та виконавчим органами місцевого самоврядування були надані значні повноваження в частині проведення перевірок осіб, що використовують найману працю. У тому числі надані права здійснювати інспекційні відвідування та невиїзні інспектування, що прямо не передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V.

Незважаючи на те, що реакція бізнес-середовища щодо визнання нечинною Постанови КМУ була виключно позитивною (дивись наприклад, https://news.dtkt.ua/law/inspections/55253) говорити про те, що інспекційні відвідування Держпраці України будуть негайно припинені є передчасним.

Отже, що планує Держпраці України на захист своїх владних інтересів:

 

  1. Не зважати на втрату Постановою КМУ чинності

Зазначимо, що на даний час Держпраці України не виступило з офіціальною позицією щодо правових наслідків Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17, у тому числі щодо відмови від проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань. Єдиним джерелом інформації у цьому контексті є матеріали круглого столу, організованого 23 травня 2019 року Державною регуляторною службою України (із повним змістом https://www.facebook.com/LIGAZAKON/videos/688141838268121/). До речі, джерела інформаційної шумихи навколо визнання нечинною Постанови КМУ дозволяє стверджувати, що фактичним ініціатором визнання нечинною Постанови КМУ є Державна регуляторна служба України (особисто її Голова Ксенія Ляпіна). І мова насправді йде не стільки про захист суб’єктів господарювання від надмірного тиску з боку Держпраці України, а скільки про амбіції посадовців різних центральних органів виконавчої України. Представники профспілок та інших громадських організацій на круглому столі 23 травня 2019 року висказалися вкрай негативно щодо припинення дії Постанови КМУ.

На вищезазначеному круглому столі присутні посадовці Держпраці України побічно заявили що проведення інспекційних відвідувань після 14 травня 2019 року буде тривати. Правовим обґрунтуванням цієї позиції на їх думку є Конвенція Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі та Конвенція Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві. Дані міжнародні правові акти ратифіковані Україною, є частиною національного законодавства України та підлягають прямому застосуванню. Незважаючи на назви, зміст вищенаведених Конвенцій Міжнародної організації праці дозволяє їх застосування відносно усіх осіб, що використовують найману працю в Україні незалежно від галузі економіки у якій вони здійснюють діяльність.

 

  1. Активно оскаржувати Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/8917/17 на даний час оскаржується Держпраці України у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду. 19 червня 2019 року вже відкрито касаційне провадження, що досить дивно, виходячи із загальновідомої інертності касаційних судових процесів в України. Також Держпрацею України було заявлено клопотання про зупинення виконання Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №826/8917/17. Проте у задоволенні даного клопотання ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 19 червня 2019 року у справі № 826/8917/17 було відмовлено.

 

  1. Отримати нову Постанову Кабінету Міністрів України у якій будуть знову надані втрачені повноваження

16 червня 2019 року, тобто одразу після набрання законної сили Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/8917/17 Держпраці України розпочало процедуру погодження та прийняття нової постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (із повним текстом проекту даної постанови можна ознайомитись за посиланням http://dsp.gov.ua/povidomlennia-pro-opryliudnennia-proektu-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-deiaki-pytannia-zdiisnennia-derzhavnoho-nahliadu-ta-kontroliu-za-doderzhanniam-zakonodavstva-pro-pratsiu/). Проект даної постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» фактично дублює положення Постанови КМУ і є спробою Держпраці України відновити втрачені повноваження у стислі терміни поза судовою процедурою. Проте в процесі обговорення від громадських організацій надійшли численні пропозиції зауваження які можуть стати істотною перешкодою задля затвердження нової постанови Кабінету Міністрів України. Також припустимо, що прийняття нової постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» буде заблоковано з боку Державної регуляторної служби України

 

  1. Закріпити владні повноваження на законодавчому рівні

01 липня 2019 року Федерацією професійних спілок України на власному веб-сайті опублікований розроблений нею законопроект «Про безпеку праці та здоров’я працівників» (із повним текстом даного законопроекту можна ознайомитись за посиланням http://www.fpsu.org.ua/images/images/2019/July/010719/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83_25.06.19.docx. Даний законопроект подається його розробником як нова редакція Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (детальніше за посиланням http://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/okhorona-pratsi-i-zdorov-ya/15962-pro-naradu-shchodo-novoji-redaktsiji-zakonu-pro-okhoronu-pratsi). Скоріше за все прийняття даного законопроекту буде активно лобіюватись у Верховній Раді України Федерацією професійних спілок України та Урядом в особі Міністерства соціальної політики України таким чином, щоб відповідний Закон України набрав чинності з 01 січня 2021 року.

Зі свого боку ми загалом не заперечуємо проти доцільності прийняття основних розділів змісту Закону України «Про безпеку праці та здоров’я працівників» в доступній для вивчення редакції розробленої Федерацією професійних спілок України.

Проте нас в контексті даної статті цікавить розділ «Прикінцеві положення та перехідні положення» даного законопроекту у яких пропонується (основні новели):

  • вивести питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (тобто фактично Держпраці України) з під дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V;

  • надати повноваження місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні;

  • повернути Держпраці України усі повноваження, що були надані Постановою КМУ. При цьому дані повноваження пропонується закріпити на рівні закону — у ст. 259-262 діючого Кодексу законів про працю України.

  • збільшити! і без того велику кількість підстав для накладення кабальних штрафів із істотною прихованою корупційною складовою (дивись, наприклад https://dumskaya.net/news/v-odesse-na-vzyatke-popalsya-chinovnik-upravleni-099944/), передбачених ст. 265 Кодексу законів про працю України;

  • значно посилити адміністративну відповідальність (як без цього) за порушення вимог законодавства про працю виклавши у новій редакції ст. 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Таким чином, невгомонна Держпраці України зловживаючи впливом на спільноту професійних спілок України та прикриваючись псевдосоціальними ініціативами намагається у законопроекті «Про безпеку праці та здоров’я працівників», що має врегульовувати виключно питання здійснення нагляду та контролю за сферою безпеки праці та здоров’я працівників (тобто охороною праці) отримати фактично безмежні контрольні та наглядові повноваження над усіма суспільними відносинами із найманої праці, що складаються в Україні.

Також, в порушення загальних засад формування змісту законів України пропонується закріпити у Кодексі законів про працю України процедурні питання здійснення Держпраці України повноважень. Однак останні мають бути врегульовані на рівні підзаконних нормативно-правових актів. Вочевидь це здійснюється із єдиною метою — ухилення від погодження відповідних регуляторних актів у Державній регуляторній службі України на виконання Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-IV та ускладнення процедури визнання положень відповідних нормативно-правових актів нечинними у судовому порядку.

Сподіваємось, що у процесі розгляду законопроекту «Про безпеку праці та здоров’я працівників» відповідні повноваження Держпраці України (або іншого центрального органу виконавчої влади, що буде створений замість Держпраці України) будуть реально та виключно звужені до здійснення нагляду та контролю за сферою безпеки праці або взагалі визначатись згідно із загальним законодавством про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Зі свого боку будемо слідкувати за ситуацією, що складається навколо частково втрачених повноважень Держпраці України та оперативно інформувати про можливі напрямки реагування на відповідні процеси.

 

Молодший партнер ЮКК “Де-Юре”, к.ю.н.,

адвокат Олександр Щукін

 

 

 

Уважаемые читатели! Публикации на этом сайте носят информационный, справочный или рекомендательный характер, и отражают точку зрения и мнение авторов. Материал, содержащийся в статьях / комментариях / публикациях, является актуальным на момент создания и публикации, но мы не гарантируем, что правила, рекомендации, процедуры и законодательство, использованные и описанные в материале, актуальны на момент, когда вы ознакомились с ними. Авторы не несут ответственности за последствия применения содержания статей / комментариев / публикации без заключения договора об оказании услуг. Для получения консультации по вашему вопросу напишите нам на info@de-jure.ua, и с вами свяжется юрист.»