Нормативно-правове регулювання державної мовної політики в Україні


  В Україні використання мов гарантується основним законом України –  Конституцією України та визначається законом. Так, стаття 10 Конституції України зазначає, що державною мовою в Україні є українська мова. При цьому держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в

Eng
Ua

Ru

Нормативно-правове регулювання державної мовної політики в Україні


20 мая 2019

 

В Україні використання мов гарантується основним законом України –  Конституцією України та визначається законом. Так, стаття 10 Конституції України зазначає, що державною мовою в Україні є українська мова. При цьому держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

 

Надаючи офіційне тлумачення статті 10 Конституції України, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 14 грудня 1999 року по справі №1-6/99 (надалі – Рішення №1-6/99) наголошує на тому, що статус державної мови надано українській мові — це повністю відповідає державотворчій ролі української нації, що зазначено у преамбулі Конституції України, нації, яка історично проживає на території України, складає абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі.

У Рішенні №1-6/99 йдеться, зокрема, й про те, що публічними сферами, в яких застосовується державна мова, охоплюються насамперед сфери здійснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (мова роботи, актів, діловодства і документації, мова взаємовідносин цих органів тощо).

Окремо варто зазначити і діяльність Кабінету Міністрів України, направлену на забезпечення функціонування української мови. Так, 8 вересня 1997 року Постановою Кабінету Міністрів України №998 були затверджені комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови; пізніше – 2 жовтня 2003 року Постановою Кабінету Міністрів України №1546 була затверджена державна програма розвитку і функціонування української мови на 2004 – 2010 року.

03 липня 2012 року було прийнято Закону України «Про засади державної мовної політики», відповідно до якого органам місцевого самоврядування було дозволено використовувати регіональну мову не лише для внутрішнього спілкування, але й для листування з органами державної влади вищого рівня. З огляду на це, в окремих регіонах України статус регіональної мови набули російська, угорська, румунська та польська мови. Цей Закон надавав доволі широкі можливості для розвитку регіональних мов: громадянам України гарантується право отримувати освіту, займатися науковою діяльністю державною або регіональними мовами. Більш того держава відмовляється від регулювання використання державної мови у сферах кіноіндустрії, телебачення, радіомовлення, друкованих ЗМІ, книговидання тощо

Пізніше, 28 лютого 2018 року Рішенням Конституційного Суду України Закон України «Про засади державної мовної політики» було визнано таким, що не відповідає Конституції України у зв’язку з порушенням процедури розгляду та ухвалення проекту Закону № 9073 під час його прийняття в цілому.

25 квітня 2019 року у Верховній Раді України за Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (надалі – Закон України №5670-д) проголосували 278 народних депутатів. Дія самого  не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів, при цьому Закон України набирає чинності через місяць з дня його офіційного опублікування, крім ряду позицій, вступ яких відтерміновується.

НАСЛІДКИ ДЛЯ БІЗНЕСУ ВРЕЗУЛЬТАТІ ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ №5670-Д.

У першу чергу, варто наголосити, що вимогу Закону України  №5670-д вплине на інтернет-бізнес та розробників різноманітних комп’ютерних програм. Так, основні вимоги містяться в статті 27 («Державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів») та статті 30 («Державна мова у сфері обслуговування споживачів) Закону України №5670-д.

Віднині, офіційні сайти та сторінки в соціальних мережах компаній, що здійснюють продаж та поставку товарів в Україні, і зареєстрованих в Україні, повинні обов’язково бути українською мовою. Безумовно, допускається наявність іншомовних версій, проте україномовна версія повинна містити не менше контенту та завантажуватися за умовчанням. Такі ж вимоги висуваються і до офіційних сайтів державних і комунальних підприємств, а також ЗМІ, що зареєстровані в Україні.

Не оминуло нововведення й мобільні додатки, які за аналогією з попередніми вимогами, також повинні містити україномовну версію.

При цьому варто звернути увагу, що спеціалізоване обладнання, до якого, наприклад відносяться медичні апарати, не обов’язково повинні мати українську версію інтерфейсу, якщо є англійська.

Змін також зазнає бізнес в сфері обслуговування споживачів. Так, фізичні особи-підприємці та юридичні особи незалежно від форм власності зобов’язані вести обслуговування, і надавати інформацію про товари та послуги українською мовою. Виключенням з цього правила не стануть й інтернет-магазинів.

Що стосується індустрії створення комп’ютерних програм, то з врахуванням згаданих положень Закону України №5670-д комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.

НОВОВВЕДЕННЯ, ЗАПРОВАДЖЕНІ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ №5670-Д.

Закон України №5670-д визначає застосування української мови в публічних сферах, а саме:

  1. Сфера освіта і наука;

  2. Сфера культури, телебачення й радіомовлення, у друкованих засобах масової інформації, книговиданні і книгорозповсюдженні.

  3. Сфера електронних інформаційних систем;

  4. Сфера обслуговування споживачі.

  5. Сфера спорту, телекомунікацій і поштового зв’язку, юридичних послуг, охорони здоров’я, транспорту; реклама, при виготовленні вивісок і табличок.

  6. Діяльність громадських об’єднань, політичних партій.

Закон України №5670-д передбачає також створення Національної комісії зі стандартів державної мови і вводить посаду уповноваженого із захисту державної мови.

Також знання державної мови — обов’язкова умова для отримання іноземцями паспорта громадянина України. Держава зобов’язана забезпечити громадянам можливості для опанування української мови.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОЛОЖЕНЬ ЗАКОНУ №5670-Д.

Варто наголосити, що за порушення положень проекту Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (надалі – проект Закону України №5670-д) передбачається адміністративна та кримінальна відповідальність.

Зокрема, Розділ IX Закону України №5670-д вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП) шляхом доповнення його статтею 188-52 та 188-53.

Так, передбачена Законом України №5670-д стаття 188-52 КУпАП встановлює наступну системну адміністративних стягнень:

  1. Порушення суб’єктами господарювання — складається акт, в якому йдеться про попередження. У разі повторного порушення протягом року — штраф від 300 до 400 мінімумів (5100-6800 гривень).

  2. Якщо зафіксовані порушення норм державними службовцями, у судочинстві, правоохоронцями тощо – штраф у розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 — 6800 гривень).

  3. Порушення у сфері освіти, науки, культури, книговидання, у користувацьких інтерфейсах комп’ютерних програм та веб-сайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров’я, спорту, телекомунікацій та поштового зв’язку, транспорту — від 200 до 300 мінімумів (3400-5100 гривень).

  4. Порушення друкованими засобами масової інформації — від 400 до 500 мінімумів (6800-8500 гривень).

  5. Інші, ніж визначені частинами першою – третьою цієї статті – штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-5100 гривень).

  6. Повторне протягом року вчинення порушення – штраф від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500-11900 гривень).

У свою чергу передбачена Законом України №5670-д стаття 188-53 КУпАП встановлює за повторне невиконання законних вимог уповноваженого із захисту державної мови – штраф на посадових осіб від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 гривень).

Однак, адміністративну відповідальність за порушення Закону України №5670-д відклали на три роки. За цей час безкоштовно в усіх областях України будуть створенні центри, які навчатимуть української мови.

 

 

 

юрист Юридичної консалтингової компанії «Де-Юре»

Буров Микита