Бізнес, побудований на інтелектуальній власності, активно розвивається.Все більше авторів отримують прибуток від результатів своєї творчої діяльності. Винагорода, котру одержує автор за використання його твору, називається роялті. Це джерело доходу, а значить, з нього треба платити податок. Від чого залежить порядок оподаткування? Про які відсотки йдеться?Як вирішуються питання, якщо йдеться про міжнародну співпрацю авторів? На запит видання «ЮРИСТ&ЗАКОН»http://uz.ligazakon.ua/ відповідає старший юрист ЮКК «Де-Юре», адвокат Ігор Фомічов.

Результати творчої діяльності повсюди –ми їх чуємо, бачимо, активно користуємося. Відтворення музичних творів, кліпів, кінопродукції здійснюється щодня великою кількістю розважальних закладів, на радіо, телебаченні, в мережі Інтернет. І це тільки одна з багатьох частин ринку продажу права на використання авторських творів. Порядок сплати податків за роялті залежить від суб’єкту оподаткування, який може бути як фізичною, так і юридичною особою. Доходи у вигляді роялті, отримані фізичною особою – платником податку за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних засадах. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Базою оподаткування доходу фізичної особи – резидента України є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням певних особливостей. Загальний оподатковуваний дохід — будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Дозагального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи платника податку включаються пасивні доходи (наприклад: роялті), доходи у вигляді виграшів, призів. Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПК ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування (отриманого доходу).

Отже, автор твору, який є фізичною собою, зобов’язаний щомісяця сплачувати податок з доходу фізичної особи у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 1,5% від отриманої суми роялті. Необхідно враховувати, що доходи у вигляді роялті оподатковуються остаточно під час їхньої виплати.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Платник податку, який отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення норм Податкового Кодексу.

Якщо роялті виплачуються фізичній особі суб’єктом підприємницької діяльності, то зазначений суб’єкт є податковими агентом. Він зобов’язаний, при виплаті роялті автору твору, утримати з цієї суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір та перерахувати його до державного бюджету самостійно. Сума роялті, з якої утримано податки, виплачується автору.

Якщо роялті виплачується нерезиденту України, то застосовуються положення підпункту «в» пункту 141.4 статті 141 ПК. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримують податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок. Податок сплачується до бюджету під час такої виплати.

Інший порядок та розмір податку може бути передбачений міжнародними договорами України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Тоді буде застосовуватися порядок виплати роялті, передбачений таким договором.

Відповідно до п. 9 розділу I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва, та (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві, винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їх використання, не є базою нарахування єдиного соціального внеску. Отже, єдиний внесок на суми виплаченого роялті не нараховується.

Якщо власником авторських прав є фізична особа-підприємець або юридична особа, то вони зобов’язані сплачувати податки, передбачені Податковим кодексом України для таких суб’єктів підприємницької діяльності. До доходу платника єдиного податку не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді роялті.

Виплата дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом, не є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому дохід у формі роялті підлягає оподаткуванню податком на прибуток підприємств.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Податок на прибуток підприємства нараховується платником самостійно за ставкою податку в розмірі 18 відсотків. Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті (річний податковий період), є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток коригується на різниці, у тому числі пов’язаній з виплатою роялті.

Платники податку можуть ухвалити рішення про незастосування коригувань фінансового результату. Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема:

  1. На суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків — в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо:

  • операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту;
  • на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь: нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам.

Для цілей застосування цього підпункту у випадках, коли резиденти — суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті;

  • нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.

У разі виникнення розбіжностей між контролюючим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такі контролюючі органи зобов’язані звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку.

Вимоги цього підпункту не застосовуються до випадків нарахування суб’єктом кінематографії роялті за використання об’єктів права інтелектуальної власності (фільмів, літературних творів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, фонограм, відеограм), крім випадків, коли резидент України — суб’єкт кінематографії, у якого виникли майнові авторські та суміжні права внаслідок створення (виготовлення) ним вказаних творів, якщо він у подальшому передав чи здійснив відчуження майнових авторських або суміжних прав нерезиденту та здійснює нарахування роялті за використання цього об’єкта;

  • нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є;
  • особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IVцього Кодексу;
  • юридичної особи, яка відповідно до цього Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в пункті 136.1статті 136 цього Кодексу.

Оподаткування роялті – не проста процедура та потребує спеціальних знань. Законодавці намагаються, аби норми права відповідали реаліям економіки. Розвиток ринку інтелектуальної власності ставить нові проблемні  питання, які потребують оперативного вирішення та врегулювання.

 

Старший юрист ЮКК «Де-Юре», адвокат Ігор Фомічов.