Коментар старшого юриста ЮЮК Де-ЮреАльони Берназ для-65

Із 1 січня 2018 року відбулися зміни стосовно платежів за об’єкти інтелектуальної власності, які не вважаються роялті. Це прописано Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII). Про які зміни йдеться та що вони передбачають? На запит видання «ЮРИСТ&ЗАКОН»http://uz.ligazakon.ua/ відповідає Дарина Кравченко, молодший юрист ЮКК «Де-Юре».

Підпункт 14.1.225 пункту 14.1 Податкового кодексу України викладено у новій редакції. Найсуттєвішою зміною (доповненням) цього пункту є перелік платежів, які не вважаються роялті. До цього переліку додано платіж за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їхнє відтворення або якщо їхнє відтворення обмежено для використання кінцевим споживачем.

Передача права на розповсюдження примірників програмної продукції є майновим правом інтелектуальної власності – правом особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності (ст. 418 ЦК України). Відповідно до положень Цивільного кодексу України особа-власник прав інтелектуальної діяльності має право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності.

Так, відповідно до чинного законодавства України, для розпорядження майновими правами інтелектуальної власності має бути укладено договір, обов’язково у письмовій формі. Це може бути ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності, ліцензійний договір, договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності або будь-який інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. Наприклад, договори поставки примірників комп’ютерних програм. Найпоширенішою формою в Україні є саме ліцензійний договір.

Будь-який платіж за ліцензійним договором вважається платою за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції та не є роялті у такому випадку:

  • умови ліцензійного договору передбачають передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції (компонентів комп’ютерної програми або комп’ютерної програми в цілому), але тільки без права на їх відтворення, або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість у період з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року.

Податковий кодекс України (п. 261) чітко визначає перелік програмної продукції, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ. Йдеться про такий продукт:

  • результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
  • примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;
  • будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
  • криптографічні засоби захисту інформації.

Другою зміною, яка внесена названим Законом до п.п. 14.1.225 п. 14.1 Податкового Кодексу України, є розширення (доповнення) змісту операції придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання. Перепродаж такого примірника (копії, екземпляра) також не є роялті.

Важливо: це положення не визначає конкретного об’єкту права інтелектуальної власності. Тому придбання примірників (копій, екземплярів) та їхній перепродаж можливо здійснити щодо широкого кола об’єктів, визначених Цивільним кодексом України. Наприклад, літературний та художній твір; комп’ютерні програми;  компіляції даних (бази даних);  фонограми, відеограми; винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо.

Названі зміни (доповнення) щодо платежів, які не є роялті, були внесені до Податкового кодексу України вперше за останні три роки.

Інші положення кодексу стосовно згаданих платежів залишилися без змін, проте є актуальними. До платежів, які не є роялті, відносяться також:

  • Винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»).

Якщо умовами ліцензійного договору передбачено будь-які функціональні обмеження програмної продукції (компонентів комп’ютерної програми або комп’ютерної програми в цілому) та кількість її копій обмежена для повноцінного використання кінцевим споживачем, та/або якщо умови передачі права на поширення примірників програмної продукції не передбачають надання права на її відтворення або якщо її відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем, будь-який платіж за таким договором вважається платою за використання комп’ютерної програми та не є роялті.

Платіж за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться такі комп’ютерні програми, у особисте користування, володіння та/або розпорядження особи також є звичайним платежем за використання комп’ютерної програми.

  • Платіж за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України, щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» розширив перелік платежів за операції, які не вважаються роялті. Це закріплено у Податковому кодексі України. Відтепер до таких віднесено платіж за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів) без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем. Також це перепродаж примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання, що нині стає все більш актуальним.

 

Молодший юрист ЮКК «Де-Юре» Дарина Кравченко.