Приватизація по-новому: аукціони, штучно занижена вартість та купівля-продаж за копійки

Новий закон про приватизацію викликав неабиякий інтерес та протилежні думки та критику експертів, адже стосується змін порядку приватизації державного та комунального майна. Фактично за цим стоять сотні колективів. Чи має закон підводні камені? Що означає приватизація по-новому? Скільки коштів, за прогнозами, має отримати держбюджет та що може цьому перешкодити? Чи не піде майно з молотка за безцінь?

На прохання видання strana.ua ситуацію коментує старший юрист, адвокат ЮК «Де-Юре» Альона Берназ.

 

  • Верховна Рада України ухвалила нову редакцію закону № 7066 «Про приватизацію державного та комунального майна», яка об’єднала в собі 7 законів. Документом регламентовані правові, економічні та організаційні основи приватизації державного та комунального майна і майна, що належить АР Крим.

Дія Закону не поширюється на приватизацію об’єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків.

Встановлюється нова спрощена  класифікація об’єктів приватизації на об’єкти малої приватизації та об’єкти великої приватизації,  вимоги до покупців об’єктів приватизації та обмеження щодо їхньої участі у приватизації, відповідальність за недостовірність, неповноту поданих документів. Також розширений перелік об’єктів, які можуть підлягати приватизації.

Відповідно до ст. 11 Закону перелік об’єктів великої приватизації затверджує Кабмін за поданням Фонду державного майна України; малої приватизації — Фонд держмайна; комунальної власності — місцеві ради.

До об’єктів великої приватизації належать держпідприємства, вартість активів яких за останній звітний рік перевищує 250 млн грн. Решта підприємств – об’єкти малої приватизації.

Крім того, замість п’яти процедур приватизації залишено дві — аукціон і викуп.

Згідно з Законом об’єкти великої приватизації будуть продаватися із залученням інвестиційного радника – «одного з інвестиційних банків зі світовою репутацією», який зацікавлений запропонувати адекватну ціну і отримати від приватизації свій відсоток. Об’єкти малої приватизації будуть реалізуватися виключно на електронних аукціонах Prozorro.

Ухвалений законопроект розширив перелік об’єктів, які не можна приватизувати – до нього віднесли державні медичні та освітні установи. Це позитивний момент, адже обидві сфери реформуються та переходять до автономії. На сьогоднішній день доходи від приватизації у держбюджеті заплановані на рівні 17,1 млрд грн. У проекті держбюджету на 2018 рік план приватизації передбачає прибуток в розмірі 22 млрд грн.

Проте протягом трьох років плани по приватизації та, відповідно, бюджетні надходження жодного разу не виконувались.

Розглянемо нюанси або особливості Закону:

  1. Стартова ціна об’єкта малої приватизації визначається на рівні балансової вартості об’єкта (активів об’єкта малої приватизації, за вирахуванням заборгованості за фінансовими зобов’язаннями, в разі їхньої наявності). Проте балансова вартість на підприємствах може бути штучно занижена за рахунок боргів, що призведе до реалізації державного майна за безцінок.
  1. У разі розірвання або визнання договору про приватизацію недійсним кошти повертаються інвестору.
  2. Державні органи приватизації припиняють приватизацію об’єкта в разі включення об’єкта приватизації до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації та повертають кошти.
  3. Передані об’єкти можуть об’єднуватися в одну організаційну форму, структуру, для поліпшення їхньої інвестиційної привабливості.
  4. До переліку тих, хто не може бути покупцем, додали держави, визнані Верховною Радою України агресором і підконтрольні їй,  юридичної особи, дані про бенефіціарних власників яких не розкриті; фізичні та юридичні особи, які перебувають під санкціями та ін.
  5. Законом не зазначено повноваження Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації та контрольних комісій на місцях.