Коментар старшого юриста ЮЮК Де-ЮреАльони Берназ для-71

Мистецтво та наука крокують у ногу з часом. Щодня з’являються нові винаходи та твори мистецтва. За кожним з них стоїть автор, зацікавлений у їхній популяризації та впровадженні в широкий обіг. Як правило, автори бажають отримати винагороду за свій «подарунок людству». Саме тому багато авторів творів мистецтва передають права на використання їхнього витвору мистецтва іншим суб’єктам (фізичним та юридичним особам).
Міжнародне співробітництво у сфері використання інтелектуальних прав стає звичною практикою. Тому актуальним стає оподаткування доходів авторів творів у вигляді роялті. Як уникнути подвійної сплати податків? Чи є пільги на оподаткування роялі? Хто звільняється від сплати податку на роялті? На запитання видання «ЮРИСТ&ЗАКОН» http://uz.ligazakon.ua/ відповідає  старший юрист ЮКК «ДЕ-ЮРЕ», адвокат Ірина Кравченко.

— Податковий кодекс України зазначає, що оподаткування роялті, отриманого нерезидентом, може підпадати під пільгове оподаткування, якщо між Україною та країною резидентства автора твору укладено угоду про уникнення подвійного оподаткування. Між Україною та багатьма державами укладено ряд угод про уникнення подвійного оподаткування. Це сприяє покращенню податкового клімату для потенційних інвесторів та громадян. Такі угоди прописують: особа, яка отримала дохід від джерела його походження в Україні та оподаткованого за правилами внутрішнього українського законодавства, не зобов’язана оподатковувати його в країні свого резидентства вдруге.
Порядок та правила застосування положень міжнародних договорів стосовно оподаткування регламентуються положеннями ст.103 Податкового кодексу України. Ця стаття зазначає, що правила міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування можуть застосовуватися у трьох формах:
а) звільнення від оподаткування;
б) повернення різниці між фактично сплаченою сумою податку та сумою податку, яку нерезидентові необхідно сплатити відповідно до умов міжнародного договору, тобто повернення надлишково сплачених коштів;
в) зменшення ставки податку.
Пільгову ставку оподаткування може застосовувати самостійно податковий агент на території України до доходів нерезидентів із джерелом їх отримання на території України. Лист ДФС від 02.01.2018 № 78/7/99-99-01-02-02-17 зазначає повний перелік держав, з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.
Основною умовою звільнення від оподаткування або зменшення відсоткової ставки податку при виплаті роялті на користь нерезидента є те, що отримувачем доходу (роялті) має бути безпосередній бенефіціарний власник, а не посередник-агент чи номінальний власник.
Вказану позицію неодноразово роз’яснювала Державна фіскальна служба України за запитами суб’єктів господарювання. Це підтверджує прийняття для застосування з боку органів ДФС норм окремих конвенцій, підписаних з окремими державами. Тобто, основним моментом при застосуванні пільгового оподаткування є визначення кінцевого бенефіціарного власника.
Поняття визначення кінцевого бенефіціарного власника можна розглядати у двох напрямках: банківському та податковому.
При банківському підході до визначення кінцевого бенефіціарного власника українські банки та інші суб’єкти фінансового моніторингу (нотаріуси, суб’єкти, які надають юридичні послуги, фінансові установи, страхові компанії та ін.) керуються положеннями ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон про протидію легалізації доходів), а також нормативними актами в сфері фінансового моніторингу, які детально регламентують порядок визначення кінцевого бенефіціарного власника.
Ст. 5 Закону про протидію легалізації доходів визначає перелік суб’єктів, які зобов’язані проводити фінансовий моніторинг клієнтів та визначати кінцевого бенефіціарного власника. Найчастіше саме банки мають справу з порядком визначення кінцевих бенефіціарів. Під час проведення фінансового моніторингу клієнтів національні банки керуються положеннями Постанови Правління Національного банку України № 417 від 26.06.2015 року. У п. 53 постанови зазначено: до встановлення ділових зв’язків із клієнтом (в тому числі виплати на рахунок отримувача нерезидента роялті) банк зобов’язаний встановити не номінального, а реального бенефіціарного власника (контролера). Тобто особу, яка володіє більш ніж 25% статутного капіталу юридичної особи. Даний аналіз банки проводять на підставі наданих клієнтом документів, які відображають структуру власності компанії-отримувача роялті. Як правило, для проходження фінансового моніторингу юридичні особи подають такі документи: статут компанії, свідоцтво про державну реєстрацію, або будь-який інший документ, що підтверджує державну реєстрацію, рішення про призначення на посаду директора, «свіжий» витяг з реєстру про реєстрацію компанії, схематичне зображення структури власності компанії та копії паспортів учасників компанії. Якщо мова йде про юридичну особу-нерезидента, то іноді для визначення кінцевого бенефіціарного власника банки просять надати трастові декларації, в яких зазначено ім’я справжнього власника компанії.
З метою посилення контролю та недопущення відмивання доходів Національний банк України видав Лист від 10.02.2017 р. № 25-0008/10883 «Про встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) клієнта». Лист роз’яснює, як відрізнити номінального утримувача та власника від реального. Реальними власниками не можуть бути:
* фізична особа з місцем реєстрації в «офшорних» зонах;
* фізична особа, яка є власником істотної участі, або кінцевим бенефіціарним власником у багатьох компаніях;
* фізична особа, яка фактично не впливає на керівництво юридичною особою, в якій він зазначається бенефіціарним власником.
Питання підтвердження факту належності авторських прав безпосередньо особі, якій проводяться виплати роялті (бенефіціару) нормативно-правові акти НБУ не регламентують. Як правило, банки не вимагають такого підтвердження. Основною вимогою банка є наявність контракту, за яким відбувається виплата.
Податковий підхід визначення бенефіціарного власника роялті дуже відрізняється від банківського. Для застосування пониженої відсоткової ставки податку особі необхідно довести той факт, що саме вона є безпосереднім власником авторських прав, про що надати державній фіскальній службі за місцем справляння податків відповідний документ (ліцензія, патент тощо). Окрім підтвердження авторських прав, бенефіціарний власник повинен підтвердити свою резидентність в державі, з якою Україна уклала конвенцію про уникнення подвійного оподаткування. До фіскальних органів на території України надається сертифікат резидентності, виданий фіскальними органами країни резидентності.

На документи, які підтверджують авторське право та резидентність отримувача роялті, розповсюджуються вимоги легалізації та апостилювання. Відповідно до положень Гаагської конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, офіційні документи, видані державними органами країн-підписантів даної конвенції не підлягають процедурі легалізації, а лише затверджуються апостилем.
Якщо ж бенефіціар є резидентом країни, яка не є підписантом названої конвенції – всі документи підлягають легалізації. Апостильовані або легалізовані документи перекладаються на українську мову, переклад нотаріально засвідчується та подається до відповідного підрозділу державної фіскальної служби.
Підсумуємо: визначення кінцевого бенефіціарного власника відрізняється в банківському та податковому підході. Податківці вимагають показати зв’язок фізичної особи з правом власності на твір або винахід та з країною резидентності. Банківській установі достатньо визначити фізичну особу, на користь якої будуть надходити кошти від отримання роялті.

 

Старший юрист ЮКК «Де-Юре», адвокат Ірина Кравченко.