Компанії-надавачі комунальних послуг постійно «радують» нас новими тарифами. Виправдання є завжди – курс долара, борги споживачів, обмаль обігових коштів на ремонт мереж і т.д. Час від часу мешканців лякають конкретно: накопичили борг? Збирайте речі й будьте готові до виселення з житла.

Наскільки такі погрози обґрунтовані? Кому слід турбуватися з цього приводу? Чи може суд списати вашу багатотисячну заборгованість? На прохання «Урядового кур’єру» https://www.ukurier.gov.ua  тему коментує старший юрист ТОВ ЮКК«ДЕ-ЮРЕ» Ірина Кравченко.

  • Організації-постачальники комунальних послуг, укладаючи договори із споживачами, передбачають в умовах договорів порядок проведення оплати та строки здійснення таких оплат. У випадку заборгованості по даних платежах організація-постачальник має право звернутися до суду. Закон не визначає конкретного розміру заборгованості, при виникненні якої постачальник має право звернутися до суду.  

Як правило, організація-постачальник не одразу звертається до суду, а попередньо відключають споживача від мереж постачання – від тепла, води, газу, електроенергії. Ця умова, як правило, закріплена у договорі на постачання послуг. Однак постачальник зобов’язаний попередньо письмово повідомити споживача про майбутнє відключення.

Звісно, відключення споживача від мережі не вирішує проблему погашення заборгованості за вже спожиті комунальні послуги. Саме тому постачальник має звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості. Як правило, такі спори вирішуються у наказовому провадженні. Тобто, боржник отримує судовий наказ із зазначенням суми, яку необхідно сплатити.

У випадку непогодження  із судовим наказом особа може подати заяву до суду про його скасування. Тоді справу мають розглядати в позовному провадженні.

При зверненні до суду всі витрати за подання позовної заяви сплачує постачальник як позивач (за заяву про скасування судового наказу судовий збір не стягується на підставі ч.2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір»). При винесенні рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо ухвалено рішення зобов’язати споживача сплатити суму заборгованості, як правило, суд покладає на нього обов’язок  компенсувати судовий збір. Це сума, витрачена постачальником  під час подання позовної заяви.

Багато хто вважає, що суд може «списати» борги, навіть за кілька років. Насправді у суду не має повноважень відносно «списання» боргів. Суд може зменшити суму заборгованості, зобов’язавши постачальника провести перерахунок, якщо споживач звернеться із зустрічним позовом про надання послуг постачання в неповному обсязі та/або неналежної якості.

Для доведення факту ненадання послуг, або надання їх в неналежній якості та/або не в повному обсязі, споживачу необхідно  звернутися із претензіями до постачальника та фіксувати факти отримання вказаних претензій. У цивільному процесі вимога доказування покладена на сторону позивача. Тому відсутність таких претензій та відповідей на них буде вважатися недоведеністю надання комунальних послуг неналежної якості.

Після винесення судом рішення відкривається виконавче провадження, за яким державний виконавець звертає стягнення на наявні у боржника кошти та майно, а також накладає арешти на банківські рахунки та майно, в тому числі нерухоме.

Практика доводить, що звернути стягнення на нерухоме майно, особливо на житло особи, досить складно. Чинне законодавство, зокрема, положення ст. 47 Конституції України передбачає, що виселення особи можливе лише з наданням їй іншого житлового приміщення. Зокрема, ч. 2 ст. 109 Житлового кодексу України зазначає:  громадянам, яких   виселяють  з  жилих  приміщень,  одночасно надається інше постійне жиле  приміщення,  за  винятком  виселення громадян  при  зверненні  стягнення  на  жилі приміщення, придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку  чи  іншої  особи, повернення   якого   забезпечене   іпотекою   відповідного  жилого приміщення.  

Постійне  житлове  приміщення,  що  надається особі, яку виселяють,  повинно бути зазначено в рішенні суду. Відповідно до положень ст.113 ЖКУ житлове приміщення для виселених громадян повинно  знаходитись  у  межах  даного  населеного пункту і відповідати вимогам статті 50  Кодексу.

Висновок — виселити особу з її житла через заборгованість по сплаті комунальних платежів майже нереально.

 

Старший юрист ЮКК «Де-Юре» Ірина Кравченко.